|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Коли Вірджинія Вулф починала писати «Власну кімнату», вона була вже визнаною письменницею, жила цілком комфортним життям і фактично не мусила б ні за що боротися. Суфражистки перемогли, жінки в Британії отримали право голосу. Однак Вулф непокоїло те, чи ця формальна рівність прав жінок і чоловіків означає також рівність можливостей.
Задумана як лекція про літературу для студенток університету, «Власна кімната» трансформувалася у дослідження становища жінки в історії, мистецтві та повсякденному житті. Вірджинія Вулф нагадує нам, що скільки б прав не мала жінка, вона не зможе ними вповні скористатися, якщо й далі буде залежною від світу чоловіків, зокрема фінансово.
Тож вона пропонує жінкам знайти для себе метафоричну, але водночас дуже конкретну «власну кімнату», де вони зможуть по-справжньому реалізувати свої права та свій творчий потенціал.
Аделіна Вірджинія Стівен, у шлюбі Вулф — британська письменниця, літературний критик, видавниця, ікона фемінізму. Входила до групи Блумзбері. Одна з найвизначніших постатей літературного модернізму ХХ століття. Піонерка у використанні потоку свідомості як літературного прийому. Вулф стала однією з центральних фігур фемінізму в 1970-х, її роботи всесвітньо відомі, перекладені понад 50 мовами, докладно аналізувалися з усіх аспектів.