Эго, голод и агрессия. Фредерік Перлз

«Эго, голод и агрессия» — це та книга Фредеріка Перлза, з якої починається відлік чудового напряму психотерапії — гештальт-терапії. Цією книжкою Фредерік Соломон Перлз позначив розділ між традиційним психоаналізом і новим напрямком у психотерапії, що спирається на нові філософські та методологічні основи.

Класичний психоаналіз створювався на початку століття і базувався на класичній філософії, психології та методології. До моменту народження гештальттерапії велика наукова революція початку століття була вже завершена, і в гештальттерапії були замінені теоретичні «стовпи» психоаналізу.

Замість асоціативної психології XIX століття в основу було покладено гештальт-психологію і теорію поля. Місце детермінізму зайняв релятивізм, детерміністської математичної логіки — діалектична логіка.

Замість мертвої і негнучкої класичної філософії з'явилася екзистенціальна філософія і філософські практики Сходу. Замість примітивного і вузького медичного підходу, що підносить «здоров'я» до статусу єдиної життєвої цінності, — сучасний широкий погляд, у якому є присутніми і навколишнє середовище, і цінність життя людини, такого, яке вона має, і цінність проживання, усвідомлення та розвитку, і багато іншого.

Фредерік Саломон Перлз (або Фріц Перлз) — німецький лікар-психіатр, психотерапевт єврейського походження. Основоположник гештальт-терапії. Спільно з Полом Ґудманом і Ральфом Гефферліном написав працю «Гештальт-терапія, збудження і зростання людської особистості» (1951). У 1952 разом з «сімкою» (крім нього, в «Сімці»: Лаура Перлз, Ізидор Фромм, Пол Ґудман, Еліот Шапіро, Річард Кіцлер і Пол Вейс) заснував Нью-Йоркський Гештальт-інститут.