|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
В збірці коротких нарисів «Повітряна й тривожна книжка» Ірина Славінська нагадує, що нинішня війна насправді триває з 2014-го, а не суто з лютого 2022-го, нехай і повномасштабне вторгнення остаточно поділило наші життя на до і після. Тепер ми завжди маємо вдома запас води, консервів і локшини швидкого приготування. Миємо голову не тоді, коли треба, а поки є вода й електрика. Майже не послуговуємося ліфтом, але мало не щодня користуємося свічками й так званим правилом двох стін. Робота стала рятівною рутиною, теплі зручні речі — персональним «бомбосховищем», а червона помада чи манікюр — нагадуванням про звичне життя.
У «Повітряній й тривожній книжці» авторка з позиції власного досвіду описує реалії міста часів війни. І те, як «мирні» чи «тилові» регіони мусять адаптуватися до воєнних реалій. У цій книжці йдеться про зміну пріоритетів, відносну безпеку, історичну пам’ять, відчуття дому, міста й людей, які пов’язані між собою. Про те, як війна вкрала в нас спокій, друзів, оселі, але несподівано й позбавила всього зайвого — речей, сподівань, страхів. Ми стали відвертішими, різкішими й водночас значно сильнішими.
Ірина Славінська — українська журналістка й радіоведуча, виконавча продюсерка Радіо Культура, перекладачка з французької мови. У медіа з 2006 року, кар’єру розпочала в інтернет-виданні «Українська правда». Згодом працювала на телебаченні, писала для онлайн-медіа та друкованих видань. Закохана в радіо з 2013 року.